Використання вбудованих мережних засобів Windows

Для одержання користувачем доступу до ресурсів ме­режі та керування ними на робочій станції необхідно ма­ти клієнтське програмне забезпечення, до якого належать утиліти самої мережної ОС. Його можуть постачати сто­ронні фірми. Іноді вони є складовою частиною іншої про­грамної системи. Для виконання робіт адміністратора, оператора і користувача до складу мережних ОС входить велика кількість обслуговуючих програм-утилітів, які ви­конуються на робочій станції. Windows має вбудовані за­соби, достатні для задоволення більшості призначених для користувача потреб.

У Windows  для мереж NetWare та Microsoft Win­dows NT, в яких використовуються протоколи NetBEUI, IPX/SPX або TCP/IP і драйвери NDIS або ODI, є вбудована підтримка мережного клієнта, протоколу та драйвера. Вбудована підтримка роботи в мережі проста в установленні, а також   настроюванні, забезпечує надійність і швидкість роботи мережі. Вже під час установ­лення Windows автоматично визначає тип мережної плати, що є в комп'ютері, тип мережі і відповідно конфігурує параметри мережного середовища комп'ютера.

Відразу після завантаження Windows мережний клієнт пропонує вікно, через яке користувач реєструється в ме­режі, вказавши свої мережеве ім'я та пароль. Як правило, пароль збігається з паролем Windows.

Крім клієнтів для мереж NetWare та Microsoft Windows NT, які забезпечують підключення до відповідних сер­верів і доступ до їхніх ресурсів, у Windows може бути вста­новлена власна мережна служба, що реалізує принцип ро­боти однорангової локальної комп'ютерної мережі (Microsoft Network). При цьому користувач може керува­ти доступом до файлів і принтерів кожного комп'ютера мережі, забезпечуючи як спільне, так і індивідуальне ви­користання ресурсів будь-якого з комп'ютерів мережі Windows. Керування настроюванням мережі здійснюється в діалоговому вікні «Свойства сети», яке з'являється на екрані після клацання лівою клавішею миші на піктограмі «Сеть» панелі керування.

Комп'ютери, між якими найчастіше здійснюється обмін даними, об'єднують в робочі групи. Кожному комп'ютеру і робочій групі присвоюють унікальне ім'я, наприклад BSGT, ECOLOG, STUDENT.

На кожному з комп'ютерів може бути відкритий до­ступ до папок та принтерів для інших комп'ютерів ме­режі, тобто вони можуть бути оголошені спільними ресур­сами. Таким чином, кожний комп'ютер по суті стає сер­вером своїх ресурсів. Програма «Инспектор сети» відкри­ває спільний доступ до ресурсів і відключає інших корис­тувачів від комп'ютера або від окремих файлів. Вона дає змогу з'ясувати, хто саме використовує ресурси вашого комп'ютера.

Доступ до комп'ютерів і принтерів мережі забезпе­чується через папку «Сетевое окружение» на робочому столі. У списках, що відкриваються через цю папку, відо­бражаються як ресурси серверів, що підтримуються ОС NetWare та Microsoft Windows NT, так і ресурси Комп'ютерів однорангової мережі Windows 98. Для доступу до ресурсів конкретного комп'ютера мережі досить клацнути лівою клавішею миші на його значку.

Через папку «Сетевое окружение» користувач може працювати з усіма доступними йому мережними ресурса­ми так само, як через папку «Мой компьютер» він може працювати з локальними ресурсами. Крім того, мережні ресурси доступні користувачу у програмі «Проводник» Windows і вікнах відкривання та збереження документів у додатках, розроблених для Windows 98.

Програмне забезпечення таких ОС, як MS-DOS і Win­dows, орієнтовано на роботу з літерними іменами логічних дискових пристроїв. При цьому на робочій станції може бути використано 26 дискових пристроїв (від А: до Z:). Користувач має можливість прив'язувати імена конкретних мережних томів до літер дискових пристроїв на локальному комп'ютері. Ця процедура називається відображенням (mapping). Наприклад, том BSGT/SYS: відображається літерою F:, том M31/DATABASE: — літерою G:. Завдяки цьому користувач при звичному зверненні до пристрою із зазначенням літери здійснює доступ до вмісту відповідного тому файлового сервера/

Для запуску програми DOS з мережного диска таке відображення обов'язкове, а для запуску Windows-додатка - часто ні. Каталоги (папки) мережних дисків та­кож можуть відображатися літерами дискових пристроїв локального комп'ютера.

Якщо на диску комп'ютера створено логічні диски С:, D:, Е: і немає команди LASTDRIVE в CONFIG.SYS то пристрій позначається літерою F:. Якщо команда LASTDRIVE є, то пристрій позначається першою за алфавітом літерою після вказаної в LASTDRIVE. Таким чином стає доступним новий мережний каталог. Після реєстрації ко­ристувача список дискових пристроїв робочої станції мо­же доповнюватися новими пристроями, на які відобража­ються томи або каталоги мережного диска. Це може відбутися, наприклад, за допомогою команд із процедури реєстрації LOGIN SCRIPT, яка автоматично виконується під час реєстрації користувача в мережі.

Під час роботи в мережі можна змінювати список дискових пристроїв робочої станції.

Користувачеві може бути потрібно відобразити томи або каталоги мережного диска на деякі логічні пристрої вручну. Ця операція може бути виконана за командою Файл - Подключить сетевой диск. Після виконання операції підключення цей диск буде у списку пристроїв що відкривається через папку «Мой компьютер».

Каталоги та файли диска файлового сервера є об'єкта­ми, доступ до яких може бути обмежений. Щоб користувач міг працювати в каталозі, він повинен мати право до­ступу до нього. Каталог, до якого користувач не має прав доступу, часто навіть не відображається в списках каталогів на мережних дисках. Мережні ОС дають змогу кон­тролювати доступ не тільки до каталогів, а й до окремих і файлів, для яких також можуть призначатися права, однак Windows 98 цього не дозволяє.

Мережний том (диск) і мережний каталог (мережна папка) для даної ОС з точки зору користувача - приблизно одне й те саме.

У кожній папці допустимі дії користувача визначають­ся дійсними правами. Користувачеві можуть бути надані:

• право читання — право переглядати зміст об'єктів і копіювати їх;
• право повного доступу — право змінювати імена та вміст об'єктів, вилучати, переміщувати і перейменовувати їх.

У Windows 98 права доступу до диска або до папки зручно призначати за командою з контекстного меню До­ступ. Для підключення до мережного ресурсу із заданим па­ролем користувач повинен увести пароль у відповідному вікні. Найзручніший спосіб підключення і відключення ме­режних дисків — скористатися кнопками панелі інстру­ментів вікна папки.